160 біженців з Бангладеш — це тільки початок. Як Україні впоратися з майбутнім припливом мігрантів?
Українське підприємство планує залучати робітників з Бангладеш
Український бізнес називає нестачу робочої сили — проблемою номер один. Скільки ми говорили про те, що Україна не може не замінити робочу силу шляхом залучення мігрантів, а майбутнє виявилося зовсім поруч. Одним з перших прикладів у цьому напрямку стало підприємство "Ламелла", розташоване в Закарпатській області, яке ініціювало залучення іноземних працівників з Бангладеш.
Виробник меблів планує найняти 160 робітників з Народної Республіки Бангладеш. Це частина масштабного проекту зі збільшення штату на 700 осіб. Однак нестача кадрів в Україні змушує підприємство шукати співробітників за кордоном.
Для підтвердження серйозності намірів компанія придбала та переобладнала готель у місті Тячів, адаптувавши його для довгострокового розміщення гастарбайтерів. Наразі ведуться переговори з Міністерством закордонних справ щодо легалізації працевлаштування іноземних громадян.
"Ламелла" є дочірньою структурою естонської компанії "Хімбалт Трейд", кінцевим бенефіціаром якої виступає громадянин Естонії Едуард Овчаров. Основний бізнес компанії — постачання нафтопереробної продукції на міжнародні ринки.
А тепер, після викладу фактів, давайте поговоримо тверезо і без емоційних гасел. Маємо дуже цікавий експеримент з чисто дослідницької точки зору. Якщо експеримент виявиться вдалим, то ми стоїмо на порозі великого (складно підібрати всі прикметники — соціального, культурного, політичного, економічного тощо) перелому. Очевидно, що в разі успішності прикладу інші підприємства будуть активно заміщати українських робітників, принаймні тих, хто не може бути заброньований, іноземцями.
Навіть якщо завтра закінчиться війна, чоловіки повернуться з фронту і (в ідеалі) влиються в активне економічне життя, ресурсів для відновлення економіки не вистачить. Тому залучення мігрантів стає не просто альтернативою, а необхідністю.
Польща, зіткнувшись з подібною проблемою, активно заміщала дефіцит робочої сили мігрантами з культурно близьких країн, українцями насамперед. Однак в Україні такий шлях малоймовірний. Військово-політичні причини виключають варіант залучення мігрантів з Білорусі, а трудові ресурси з Молдови активно обробляє Румунія. Таким чином, Україні потрібно шукати рішення за межами регіону.
Залучення мігрантів тягне за собою не лише економічні, але й соціальні виклики. Ми говоримо про:
- Соціальну адаптацію: працівники з інших культур можуть стикатися з труднощами інтеграції в українське суспільство.
- Політичні ризики: рішення про масове залучення мігрантів може не лише викликати неоднозначну реакцію всередині країни, але й перерозподілити політичну карту, стати причиною виникнення нових партій.
- Економічні витрати: компанії повинні бути готові вкладатися в навчання та створення інфраструктури для іноземних працівників.
Проте, політика полікультурності та відкритості стає необхідністю для виживання України. В умовах демографічної кризи, викликаної війною, та шкоди, завданої промисловості, країні доведеться зробити вибір: або адаптуватися до нових реалій, або скорочуватися до меж територій, які вдасться ефективно адмініструвати.
Ситуація з "Ламеллою" — це не просто кейс окремого підприємства, а сигнал для всієї економіки України. Наша держава ще не стикалася з такою об'ємною задачею з трудової міграції. Україні належить пройти непростий шлях. Але в сучасних умовах це не питання вибору, а питання виживання
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.