Незважаючи на триваючу війну, український експорт показує позитивну динаміку. За підсумками 2024 року його обсяг досяг $41,7 млрд, що на 15% більше, ніж у 2023 році. Основними ринками збуту залишаються країни ЄС, проте спостерігається зміна в географії постачань та товарній структурі.
Про це повідомив фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк під час свого виступу на Mind Export Summit 2025.
«Можна констатувати, що Україна почала активніше нарощувати експорт товарів, незважаючи на те, що триває третій рік повномасштабної війни», – підкреслив експерт.
Водночас, за його словами, хоча поточний приріст є суттєвим, експортні обсяги ще не повернулися до рівня 2019–2021 років.
«Ми все ще далекі від тих показників, які були в більш стабільні роки. Необхідно об'єднати зусилля бізнесу та держави, щоб компенсувати втрати та забезпечити макрофінансову стабільність», – наголосив Корнилюк.
Географія експорту: європейський вектор зміцнюється
У 2024 році основними торговими партнерами України стали:
За словами Корнилюка, на ЄС вже припадає понад 50% всього українського експорту, що свідчить про посилення євроінтеграції.
«Якщо порівняти з 2020 роком, то раніше великий обсяг постачань йшов до Китаю та інших азійських країн. Нині ж вектор змістився в бік Європи», – зазначив він.
При цьому Румунія, яка в 2023 році була другим найбільшим партнером, поступилася Іспанії, Німеччині, Нідерландам та Італії.
Що експортує Україна: агросировина домінує, але з’являються нові тренди
Структура експорту залишається переважно орієнтованою на агропродукцію, яка складає понад 50% від загального обсягу. Основні категорії:
При цьому спостерігається зростання експорту продукції з більшою доданою вартістю:
«Український експорт поступово переходить від сировинної моделі, але цей процес ще не завершений», – підкреслив Корнилюк.
Висновки та перспективи
За словами експерта, Україні слід нарощувати виробництво товарів з вищою доданою вартістю, розширювати переробку агропродукції та розвивати промисловий сектор.
«Ми спостерігаємо позитивну динаміку, але важливо закріпити ці досягнення. Бізнесу та владі варто зосередитися на розвитку секторів, здатних забезпечити стабільний приплив валютної виручки», – підсумував Корнилюк.
Що далі?