У Кремлі повідомили, що ретельно відстежують амбіції Трампа стосовно Гренландії.

Росія уважно спостерігає за висловлюваннями обраного президента США Дональда Трампа щодо можливого військового захоплення Гренландії.

Про це 9 січня повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков.

Коментарі Пєскова з'явилися після того, як 7 січня під час пресконференції Трамп не виключив можливість застосування військової сили для отримання контролю над Гренландією, яка, за його словами, необхідна США для «економічної безпеки».

Росія уважно слідкує за ситуацією через свої «стратегічні інтереси» в Арктичному регіоні, підкреслив Пєсков.

«Арктика – це зона наших національних інтересів, наших стратегічних інтересів», – зазначив речник Кремля.

«Ми прагнемо зберегти атмосферу миру й стабільності в арктичній зоні. Ми дуже уважно спостерігаємо за досить драматичним розвитком ситуації, але поки що, слава Богу, це залишається на рівні заяв».

Гренландія є автономною територією Данії. Тут розташовані військові бази Данії та США, а також величезні запаси корисних копалин.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відреагувала на коментарі Трампа, заявивши, що Гренландія «не продається» і що її майбутнє належить народу Гренландії.

Інші європейські політики, зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц і головний дипломат ЄС Кая Каллас, також висловилися на захист територіальної цілісності Гренландії.

Pєсков розкритикував реакцію європейських лідерів як занадто обережну.

«Європа реагує дуже боязко, їй, звичайно, страшно відповідати на слова Трампа, тому Європа реагує дуже обережно, скромно, тихо, майже пошепки», – сказав Пєсков.

Трамп, який повертається до Білого дому 20 січня, анонсував експансіоністську програму США, що включає захоплення Гренландії та Панамського каналу, а також анексію Канади.

Бекграунд. Між тим Defense Express розповіло, що Трамп далеко не перший, хто проявляє інтерес до Гренландії: США ще з 1960-х років мали проект прокладення 4000 км тунелів у Гренландії – у цих тунелях планувалося розміщення 600 балістичних ракет Iceman, спрямованих на СРСР як «зброя другого удару».