Путін вважає, що основні цілі війни вже досягнуті, — повідомляє Reuters.

Путін вважає, що основні цілі війни вже досягнуті, — Reuters

Глава Кремля Володимир Путін все більше стурбований перекосами в російській економіці воєнного часу, в той час як новий президент США Дональд Трамп наполягає на припиненні війни в Україні.

Про це пише агентство Reuters, посилаючись на п’ять джерел, знайомих із ситуацією.

Незважаючи на численні раунди західних санкцій, введених після вторгнення в Україну в 2022 році, економіка Росії, яка залежить від експорту нафти, газу та корисних копалин, за останні два роки продемонструвала стійкий ріст. Однак через нестачу робочої сили та високі процентні ставки, введені для боротьби з інфляцією, яка прискорилася на фоні рекордних військових витрат, в останні місяці внутрішня активність стала напруженою.

За словами двох джерел, знайомих із позицією Кремля, це сприяло формуванню думки серед частини російської еліти про доцільність врегулювання війни шляхом переговорів.

Дональд Трамп, повернувшись на посаду президента, пообіцяв швидко вирішити найбільший в Європі з часів Другої світової війни "конфлікт". Він заявив, що щодо Росії можливі додаткові санкції, а також мита, якщо Путін не піде на переговори, додавши, що РФ рухається до "великих проблем" в економіці.

Високопоставлений кремлівський помічник заявив, що Росія ще не отримувала жодних конкретних пропозицій про переговори.

"Росія, звісно, економічно зацікавлена в переговорах про дипломатичне припинення конфлікту", — заявив колишній заступник голови Центрального банку Росії Олег Вьюгін, вказуючи на ризик посилення економічних спотворень, оскільки країна різко збільшує військові витрати.

Раніше агентство Reuters повідомляло, що Путін готовий обговорити з Трампом варіанти припинення вогню, при цьому сторони повинні прийняти територіальні "придбання" Росії, а Україна повинна відмовитися від планів стати членом НАТО.

Р advisers Трампа, як зазначає агентство, "забули" про передвиборну заяву політика, що війну, яка триває вже майже три роки, можна закінчити за один день. Представник Ради національної безпеки Білого дому Браян Х’юз прокоментував, що Трамп "зосереджений на припиненні цієї жорстокої війни", залучаючи широкий круг зацікавлених сторін.

За кілька днів до інавгурації Трампа адміністрація вихідного президента США Джо Байдена ввела найширший пакет санкцій, спрямованих проти доходів Росії від продажу нафти та газу. Радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван зазначив, що це надасть Трампу важелі впливу на будь-яких переговорах, створивши економічний тиск на Росію.

Путін заявляв, що Росія зможе боротися стільки, скільки буде потрібно, і що Москва ніколи не схилиться перед іншою державою в питаннях ключових національних інтересів.

Російська економіка обсягом 2,2 трильйона доларів демонструвала вражаючу витривалість під час війни, і глава Кремля похвалив провідних економічних чиновників і бізнес за те, що вони обійшли найсуворіші західні санкції, коли-небудь введені проти великої економіки.

Після скорочення в 2022 році ВВП Росії зростав швидше, ніж в Європейському Союзі та США в 2023 і 2024 роках. Однак цього року Центральний банк та Міжнародний валютний фонд прогнозують ріст менше ніж на 1,5%, хоча уряд прогнозує дещо більш райдужні перспективи. Інфляція наблизилася до двозначних цифр, незважаючи на те, що в жовтні центральний банк підвищив базову процентну ставку до 21%.

"Тут є певні проблеми, а саме інфляція, певний перегрів економіки. Уряду та Центробанку вже поставлено завдання знизити темпи", — сказав Путін на щорічній пресконференції 19 грудня.

"Цілі війни досягнуті"

У 2024 році Росія досягла значних успіхів у порівнянні з першими днями бойових дій і тепер контролює майже п’яту частину України. За словами джерела, знайомого з позицією Кремля, Путін вважає, що основні цілі війни вже досягнуті, включаючи контроль над територіями, що з'єднують континентальну частину Росії з Кримом, та ослаблення української армії.

Також російський президент усвідомлює, як зазначив джерело, яке тиск війна чинить на економіку, згадуючи "дійсно великі проблеми", такі як вплив високих процентних ставок на підприємства, далекі від військової промисловості.

Росія збільшила витрати на оборону до пострадянського максимуму в 6,3% ВВП, що складає третину бюджетних витрат. І оскільки витрати були інфляційними, разом із нестачею робочої сили, це призвело до зростання заробітної плати.

Путін стурбований

Як розповіли агентству два джерела, обізнані про дискусії про економіку в Кремлі та уряді, на зустрічі з керівниками бізнесу в грудні минулого року розчарування Путіна було досить очевидним. Він вичитував вищих економічних чиновників, почувши про скорочення приватних інвестицій через вартість кредитів. При цьому на зустрічі голова Центробанку Ельвіра Набіулліна не була присутня.

Деякі з найвпливовіших бізнесменів Росії, включаючи голову "Роснефти" Ігоря Сечіна, голову "Ростеха" Сергія Чемезова, алюмінієвого магната Олега Дерипаску та найбільшого акціонера сталеливарної компанії "Северсталь" Олексія Мордашова, публічно розкритикували високі процентні ставки.

Сам Путін закликав до "збалансованого рішення по ставці", і Центральний банк зберіг ставку на рівні 21%, незважаючи на очікування ринку, що вона підвищиться на 200 базисних пунктів.

Як повідомив один з джерел, Набіулліна зіткнулася з тиском, що вимагає не підвищувати ставки, з боку двох найвпливовіших банкірів Росії — голови Сбербанку Германа Грефа та голови ВТБ Андрія Костіна, які побоювалися, що Росія рухається до стагфляції.

У своїй промові після рішення Набіулліна заперечувала, що піддалася тиску. Вона сказала, що критика політики центрального банку посилилася, коли ставки були високими.

Колишній економічний помічник Путіна Ельвіра Набіулліна займає пост голови