середа12 березня 2025
smiua.net

Майбутній керівник Мінфіну США підтримує посилення санкцій проти Росії, якщо це необхідно для завершення війни.

Він охарактеризував санкції, запроваджені адміністрацією Байдена, як «недостатньо всеосяжні».
Будущий глава Минфина США поддерживает ужесточение санкций против России, если это необходимо для завершения войны.

Кандидат на посаду міністра фінансів США Скотт Бессент з команди Трампа виступив за посилення санкцій проти Росії з метою примушення Путіна до переговорів щодо України.

Він зазначив, що готовий до цього кроку, якщо президент США вважатиме такі дії необхідними для завершення війни.

«Я буду на 100% підтримувати посилення санкцій – особливо стосовно російських нафтових компаній – до рівня, який змусить Росію сісти за стіл переговорів», – заявив Бессент під час виступу у фінансовому комітеті Сенату, повідомляє Reuters.

Він охарактеризував санкції, введені адміністрацією Джо Байдена, як «недостатньо комплексні».

На його думку, у Білому домі занадто побоювалися можливого зростання цін на енергоресурси під час передвиборчої кампанії та ухвалили ці обмеження лише наприкінці свого терміну, щоб створити труднощі для наступної адміністрації.

Бессент додав, що війна в Україні є однією з найбільших трагедій у його житті, і він прагне якнайшвидше її завершити.

Скотту Бессенту 62 роки. Він є засновником хедж-фонду Key Square Group, а також працював в інвестиційному банку Brown Brothers Harriman і у компанії Soros Fund Management.

Трамп висунув його на пост голови Мінфіну в кінці листопада, підкресливши, що Бессент «користується повагою як один з провідних міжнародних інвесторів».

Про те, що команда нового президента США планує використовувати питання посилення санкцій проти Росії для досягнення дипломатичної угоди щодо завершення війни, у четвер повідомили джерела Bloomberg. Вони зазначили, що такий підхід можливий, якщо Путін відмовиться сісти за стіл переговорів і йти на поступки.

10 січня адміністрація Байдена прийняла найбільший пакет санкцій проти російської нафтової галузі, додавши до чорного списку 183 танкера з «тіньового флоту» Кремля та дві видобувні компанії «Газпром нефть» і «Сургутнефтегаз», на які припадало більше чверті морського експорту (близько 970 тисяч барелів на добу) у 2024 році.

В результаті з 13 січня в морі «застрягли» не менше 65 танкерів з нафтою на $3,5 млрд, а ставки фрахту суден для перевезення далекосхідних сортів до Китаю зросли більш ніж утричі.