Командування РФ планує нові довгострокові наступальні операції, - повідомляє Newsweek.

Командування РФ розробляє нові довгострокові наступальні операції, - Newsweek

Російське військове командування планує угоди, які можуть тривати до дев’яти місяців, що свідчить про відсутність наміру глави РФ Володимира Путіна припиняти війну найближчим часом.

Про це повідомляє Newsweek.

Аналітики вказують на спробу оточення Куп’янська в Харківській області як приклад довгострокового стратегічного планування Кремля. Подібний підхід росіяни застосовували під час взяття Авдіївки в лютому 2024 року, а також у наступі на Угледар і Велику Новосілку.

За словами військового аналітика OSINT-групи Black Bird Group Еміля Кастехельмі, росіянам важко просуватися через рельєф місцевості, включаючи ріки та відкриті поля, а бій за Торецк триває повільно.

В свою чергу, в ISW зазначають, що більш масштабні оточення, зокрема у Покровську та Куп’янську, стануть випробуванням для російської армії. Однак саме планування операцій на півроку і більше свідчить про те, що Кремль не розглядає можливість припинення війни, незважаючи на заяви нової адміністрації Дональда Трампа про необхідність швидкого врегулювання.

Головна представниця ЄС з зовнішніх справ і політики безпеки Кая Каллас і державний секретар США Марко Рубіо погодилися, що потрібно посилювати тиск на Росію для припинення війни в Україні. Таку інформацію повідомив офіційний представник ЄС, знайомий з деталями телефонної розмови Каллас і Рубіо.

Головні дипломати ЄС і США обговорили зміцнення відносин між блоком і Штатами, загальні пріоритети у зовнішній політиці та проблеми, створені Китаєм.

У виданні нагадали, що в цьому місяці в інтерв’ю Каллас підняла питання використання спільного боргу ЄС для фінансування великих витрат, необхідних для зміцнення та захисту блоку від Росії.

"Ми повинні вдаватися до політичного та економічного тиску на Росію. На нашій стороні велика економічна потужність", – сказала вона.

Про готовність Кремля до переговорів раніше заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв після зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном.

Медведєв зазначив: Москва почне діалог, якщо Київ прийме "реалії" та врахує умови, озвучені раніше главою РФ Володимиром Путіним.

Путін у червні висунув ряд умов для початку переговорного процесу. Зокрема, виведення українських військ з територій, які Росія частково окупувала, але не контролює повністю.

18 жовтня на зустрічі з журналістами країн БРІКС Путін заявив про готовність обговорювати завершення війни на умовах, запропонованих навесні 2022 року. В подальшому, 24 жовтня, після саміту БРІКС у Казані, він знову зазначив відкритість до переговорів, включаючи можливість "розумних компромісів". 5 листопада Путін повторив, що Росія готова до діалогу, а 7 листопада на засіданні клубу "Валдай" він привітав Дональда Трампа з перемогою на виборах президента США, зазначивши, що намір Трампа завершити війну "гідно уваги".

Президент України Володимир Зеленський, раніше заявляв про необхідність повернення до кордонів 1991 року для початку переговорів, у листопаді припустив, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом. Проте він підкреслив, що припинення вогню можливе лише в разі отримання Україною запрошення в НАТО. Міністерство закордонних справ України підтримало цю позицію, заявивши, що членство країни в НАТО є єдиною гарантією миру. Усі інші гарантії безпеки відхилені.

В свою чергу, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відкласти можливі мирні переговори з Росією, поки Україні не нададуть достатньо військової допомоги західні союзники. За його словами, це необхідно, щоб Київ зміцнив свої позиції на полі бою та отримав перевагу в переговорах.