У 2024 році Росія стала єдиним експортером вугілля до Китаю, тоді як постачання з інших країн знизилися. Монгольські вугілля зайняли місце російських постачальників в забезпеченні цієї країни.
Про це повідомляє The Moscow Times.
Минулого року Китай імпортував рекордні обсяги вугілля – 543 млн тонн, що на 14% більше, ніж у 2023 році. Основними постачальниками вугілля стали Австралія та Монголія, які забезпечили зростання імпорту на 60% і 19% відповідно.
За обсягами постачань (близько 83 млн тонн у кожної) ці дві країни наблизилися до Росії, експорт якої скоротився до 95,1 млн тонн.
Незважаючи на стратегічні зв'язки між Пекіном і Москвою, Росія втрачає, адже її вугілля занадто дороге, а нові санкції США можуть зробити експорт ще менш привабливим для китайських покупців.
Монголія, тим часом, виграє від своєї близькості до Китаю та прагне закріпити це через поліпшення залізничного сполучення. На відміну від Австралії, яка постачає вугілля з великими витратами та може реагувати на зростання цін в інших країнах Азії, більшість клієнтів Монголії зосереджені в одній країні.
Минулого року Монголія забезпечила 60% імпорту коксівного вугілля для металургії свого південного сусіда. Раніше існуючі заперечення з міркувань національної безпеки щодо узгодження специфікацій колій з китайськими були подолані, і тепер уряд наполягає на покращенні залізничного сполучення на кордоні, що в перспективі може подвоїти обсяги постачання вугілля до Китаю. Російська вугільна галузь, втративши західні ринки та зіткнувшись із падінням попиту у «дружніх» країнах, переживає кризу. За даними Росстату, половина підприємств галузі виявилася збитковою.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що російсько-китайський проєкт освоєння найбільшого в Забайкаллі Зашуланського вугільного родовища залишився без фінансування через обмеження Китаєм транскордонних платежів з Росією.