Під час саміту за участю європейських лідерів та президента Володимира Зеленського під назвою "Підтримуй Україну" 24 лютого 2025 року президент Литви запропонував пришвидшити вступ України до ЄС і призначити дату — 1 січня 2030 року.
"Давайте пришвидшимо вступ України до ЄС. Я пропоную дату — 1 січня 2030 року. І відкриття перших переговорів, першого кластера, можна зробити вже незабаром. Давайте зробимо шлях України в ЄС невідворотним," — зазначив Науседа.
Також литовський президент вважає, що членство в НАТО "це найкращий, найефективніший, найтриваліший і найдешевший варіант" безпеки для України. Це питання має залишатися на столі, щоб посилити позицію України за столом переговорів.
Науседа додав, що зараз настав час лідерства, тому європейці без жодних затримок повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку, яка залежить від безпеки України.
"Тільки що приїхав до Києва. Пройшло рівно три роки з початку жорстокого широкомасштабного російського військового вторгнення. Україна та її народ пережили багато випробувань, але залишаються гордими та незламними. Радію і пишаюсь, що всі ці роки Литва підтримувала Україну, як могла. Будемо підтримувати і далі. Безпека України — це безпека Європи," — зазначив президент Литви у своїх соцмережах.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен під час свого візиту до Києва оголосила про новий транш від ЄС — 3,5 млрд євро.
"На кону не лише доля України. Це доля Європи. Отже, нашою першочерговою задачею залишається посилення опору України. Наразі наш Союз і держави-члени підтримали Україну на суму 134 мільярди євро. Це більше, ніж будь-хто інший," — підкреслила Урсула фон дер Ляйен.
За словами голови Єврокомісії, завдяки їхній допомозі вдалося закрити бюджетний дефіцит України на весь 2025 рік.
"Сьогодні ми в Києві. Тому що Україна — це Європа," — написала Урсула фон дер Ляйен у своєму Instagram.
Президент Фінляндії Олександр Стубб, президент Латвії Едгарс Рінкевічс, президент Литви Гітанас Науседа, президент Європейської ради Антоніу Кошта, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Данії Метте Frederiksen, прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Ісландії Кристун Фростадоттір, прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу та міністр з європейських справ Франції Бенджамін Хаддад.
Вони вшанували пам'ять загиблих українських воїнів разом з Володимиром Зеленським та першою леді Оленою Зеленською.
Тим часом президент Чехії Петро Павел по відеозв'язку підкреслив, що мир важливий, але не "будь-якою ціною".
"Мир, який вибудовується на приниженні жертви, коли ми винагороджуємо Росію за агресію, це не справжній мир, це буде зрада," — зазначив Петро Павел.
Він додав, що в Чехії знають, як відчувається така зрада: у 1938 році після Мюнхенської угоди без участі Чехословаччини її Судетську область віддали Гітлеру, однак Друга світова війна через рік після цього таке рішення не зупинило.
Президент Чехії підкреслив, що кожна угода повинна бути узгоджена з Україною.
"Без миру в Україні не може бути довготривалого миру в Європі," — зазначив чеський лідер.
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо розкрив деталі нової допомоги від їх країни.
Зокрема, Канада виділить Україні перший транш з 5 мільярдів доларів, отриманих з заморожених російських активів, а також 25 бойових машин піхоти LAV II, чотири авіаційних тренажера для F-16 та системи посадки для літаків, боєприпаси та інше.
Президент Туреччини Тайїп Реджеп Ердоган також приєднався до саміту дистанційно.
"З моменту анексії Криму у 2014 році Туреччина твердо стоїть на стороні справедливості в Україні. Три роки тому ми чітко дали зрозуміти, що ми проти цієї війни," — підкреслив турецький лідер.
"Наша спільна відповідальність полягає в тому, щоб наступного року ми відзначали річницю миру, а не війни," — додав Ердоган.
Зокрема, прозвучала думка про ризики закінчення війни на несправедливих умовах.
"Є ризик, що мир в Україні є більш небезпечним, ніж війна, яка зараз триває," — вважає прем'єр Данії Метте Frederiksen.
Нагадаємо, Україна готова до обміну полоненими "всіх на всіх".