Український історик спростував поширений міф про трипільську культуру, використовуючи приклад хліба.

Трипільці не могли випікати хліб, оскільки вирощували тверді сорти злаків і могли отримувати з них лише крупу. Знахідки свідчать про трипільську культуру як про спільноту ранніх землеробів, які використовували зернотерки і не вміли отримувати борошно з злакових.

Про це заявив український історик, працівник Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово) Вадим Назаренко. На його думку, сучасний "Трипільський хліб" — це звичайний маркетинговий трюк, який не має нічого спільного з реальністю.

"Суть у тому, що трипільці вирощували тверді сорти злаків і користувалися зернотерками. Простими словами: з тодішнім рівнем технологій і агрокультури вони могли отримати лише крупу. Борошно — ні. Тому хліба вони не могли спекти", — зазначив Назаренко.

Історик також нагадав, що трипільську культуру відкрив відомий археолог Вікентій Хвойка в 1898 році, і під час численних розкопок він знайшов шишковидні окаменілості. Довгий час їх вважали окаменілим хлібом, однак сучасний аналіз показав, що це копроліти (окамінелі екскременти) вовка або собаки.

"Читайте книгу Галини Пашкевич "Хліб давньої України". Це хороша книга з історії с/г культур на землях України через призму палеоботаніки", — підсумував історик.

Нагадаємо, трипільську культуру відкрив відомий археолог Вікентій Хвойка в 1898 році. Назва вона отримала від села Трипілля під Києвом, в якому під час розкопок Хвойка зробив найбільш значні знахідки.

Трипільська культура була поширена в епоху енеоліту на території України на захід від Дніпра та в Молдавії, а також у східній Румунії, де її називають культурою Кукутені (Кукутень). Найбільше трипільське спадщина зосереджено у Вінницькій та Черкаській областях.

На зміну трипільцям прийшли індоєвропейські народи Ямної культури. Знахідки свідчать про трипільську культуру як про спільноту ранніх землеробів. Цій культурі вже були відомі метали — мідь і золото. Вчені припускають, що в землеробстві Трипілля використовували соху, а в якості тяглової сили — волів.

При величезній кількості поселень та матеріальних предметів трипільської культури практично відсутні поховання, що їй належать. Знайдено дуже мало залишків носіїв культури, і з цієї причини генетично ця культура погано вивчена.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що в Києві широкій публіці показали макет храму людей трипільської культури. Археологи знайшли залишки будівлі на території села Небелівка Кіровоградської області.