Таку знахідку ще не відкопували. Унікальна знахідка українських археологів привернула увагу навіть європейських ЗМІ (фото)

Нинішній сезон археологічних розкопок поблизу відомого Більського городища неподалік від села Котельва Полтавської області завершився сенсаційно: тут було знайдено уламок античної амфори IV століття до нашої ери з рідкісним клеймом майстра. Унікальність знахідки полягає в тому, що до цього часу, за більш ніж 70 років наукових досліджень в межах Більського мікрорегіону, подібних артефактів не виявляли.

Артефакт-загадка

Власне, це навіть не ручка, а її шматок. Саме клеймо знаходиться близько до зламу. Як його прочитати і що воно означає, вчені поки не можуть розгадати.

— Поки не можемо точно сказати і те, що там робила ця ручка, — жартує директор Історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост. – Адже центром виробництва амфор, за даними вчених, був грецький острів Фасос (сучасна назва Тасос) в Егейському морі. На місце виробництва вказують характерний колір і структуру глини. На Фасосі жило багато гончарів, і кожен з них мав своє клеймо. Однак фактично щороку за тодішньою традицією клейма змінювалися, тому знайти аналог цієї ручки або цілого виробу надзвичайно складно. Звичайно, ми розпочали пошуки аналогів. Вже переглянули багато матеріалів в межах Більського мікрорегіону, досліджуючи скіфські пам'ятки Лісостепу і Степу, але нічого подібного не виявили.

За словами директора заповідника, інформація про нещодавню знахідку під Котельвою облетіла європейські ЗМІ. Він особисто цікавився у європейських вчених аналогами амфор, однак поки ніякої ясності немає, і артефакт залишається загадкою.

Учасник археологічної експедиції старший науковий співробітник Музею археології Харківського державного університету ім. В.Н. Каразіна, спеціаліст з античних виробів Станіслав Задников додав, що цінність знахідки в тому, що фасоське клеймо вперше було знайдено не на самому Більському городищі — найбільшому поселенні скіфського часу (кінець VIII — початок III століть до нашої ери) — а в його окрузі, де населення, ймовірно, займалося землеробством, а не торгівлею.

— Ми вже три роки досліджуємо "Старий кар'єр", однак нашарувань скіфської епохи IV ст. до н. е., до яких датується ручка, в цьому поселенні досі не виявляли, — говорить він. — Можливо, щось проясниться в наступні польові сезони. Раніше археологи зустрічали тут давності скіфського часу, а також окремі житлові та господарські об'єкти, але всі вони датуються VI-V ст. до н. Тепер ось трапилася ручка амфори з клеймом IV століття, тобто вона молодша за всі попередні археологічні знахідки.

Клейма (мітки) на амфорах – це найважливіше археологічне джерело для датування предмета, а також культурного шару, в якому він знайдений. Ми ще будемо детально вивчати напис на клеймі. Про результати дослідження артефакта підготуємо окрему публікацію. Поки ж триває робота над визначенням точної дати виробництва амфори, уламок від ручки якої був знайдений. За деякими ознаками цю дату можна буде назвати дуже точно, похибка буде лише від десяти до одного року.

Археологи допускають, що рано чи пізно, досліджуючи "Старий кар'єр", вони виявлять нашарування IV століття до нашої ери.

— Антична кераміка, яку тисячоліттями зберігає наша земля, це ознак розвиненості цієї території в минулому, — говорить Ігор Корост. — В якесь слаборозвинене поселення античний імпорт не потрапляв би. Тобто тут проходив торгово-економічний обмін, і таким чином сюди могла бути завезена амфора, уламок якої і знайдений. Ми зі Станіславом Задниковим з великою ймовірністю допускаємо, що з часом ця територія нас ще здивує артефактами більш пізнього періоду, а саме IV століття до нашої ери. Адже навколо Більського городища спостерігався розквіт інших поселень, тому потрібно розглядати все у взаємозв'язку.

На скіфський період нашарувалася "бронза"

— Лише що виявлений об'єкт культурної спадщини "Старий кар'єр" простягнувся трохи далі на північний захід від Більського городища і практично прилягає до Котельви з півночі, — продовжує Ігор Корост. — Ці два поселення розділяє Ворскла: городище знаходиться на правому березі річки, а "Старий кар'єр" — на лівому. Давня Ворскла була судноплавною, і греки, отже, доставляли в ці краї свій товар, скоріше за все, водними артеріями.

До речі, туристи нас часто запитують, як давні люди побудували такі потужні вали і рови навколо городища. Чи мали вони лопати? Ми нічого не можемо відповісти, оскільки не знаходимо археологічних доказів існування лопат. Траплялися знаряддя, схожі на сучасні тяпки або кирки, тому можна припустити, що предки добували ними землю і насипали її в кошики з лози, а потім переносили на будівельні об'єкти.

Дослідження "Старого кар'єра" почалися після того, як у березні 2022 року військові повідомили нам про те, що їм зустрічається в цій місцевості багато різної кераміки. По теплу, коли небезпека наступу російських військ зі сторони Сумщини минула, археологи приступили до дослідження місцевості. Вона справді була "напичкана" великою кількістю керамічних уламків і різних об'єктів, як і на Більському городищі.

За час масштабних розкопок на Старому кар'єрі були виявлені житлові та господарські об'єкти епохи бронзи і скіфського часу. Серед артефактів — переважно кераміка, але іноді траплялися й вироби з металу.

З матеріалів нашої ери на "Старому кар'єрі" дуже рідко фіксуються знахідки XVII-XVIII століть. Цього року, наприклад, була знайдена підкова, яка могла бути випадково втрачена.

Поселення цікаве в тому плані, що воно багатошарове: епоха бронзи нашаровується на скіфський період. Серед давностей епохи бронзи виділяються матеріали, характерні для кількох культурно-істор