НАШІ ГРОШІ – «Сільпо»+«Фуршет»=відсутність питань від АМКУ

НАШІ ГРОШІ – «Сільпо»+«Фуршет»=відсутність питань від АМКУ

16.03.2021 СТАТЬИ



Автор: Олена Поканєвич, фахівець з конкуренційного права та M&A платформи «Ліга антитрасту»

Об этом сообщает ПОЛИТМИКС



АМКУ дозволив лідеру продуктового рітейлу «Сільпо» придбати активи «Фуршет» без проведення власного дослідження. Які це може мати наслідки?



В останні роки продовжується концентарція ринку продуктового рітейлу. Сильніші продовжують поглинати більш слабких конкурентів. Крайній дозвіл на поглинання Антимонопольний комітет надав 18 лютого 2021 року, погодивши ТОВ «Сільпо-Фуд» (входить до складу «Fozzy Group») придбання активів торговельної мережі «Фуршет».


«Fozzy Group» – один з найбільших українських продуктових рітейлерів, має понад 700 торгівельних об’єктів по всій України, також займається виробництвом продуктів харчування, банківським та ресторанним бізнесами. Магазини «Fozzy Group» представлені в різних форматах: супермаркети «Сільпо» та делікатес-маркети «Le Silpo», оптові гіпермаркети «Fozzy», дискаунтери «thrash!» та магазини біля дому «Фора».


Мережа «Фуршет» – піонер на ринку продуктового рітейлу у форматі «супермаркет» і представлена на ринку більше 20 років. Як відомо, власники «Фуршет» вже давно мають проблеми з основними кредиторами і останніми роками поступово зменшують кількість магазинів – з 117 магазинів у 2013 році до 17 магазинів у 2021 році в різних містах України. На сьогодні, стосовно власників мережі розпочата процедура банкрутства. Тому зрозуміло давно, що на місце супермаркетів «Фуршету» прийдуть його основні конкуренти.


У офіційному прес-релізі АМКУ обґрунтував надання дозволу наступним:


  • за підсумками 2019 та 9 місяців 2020 року сукупні частки учасників концентрації у містах, де їх діяльність перетинається, не досягали 30% (точні частки відомство не зазначило). Йдеться про міста: Вінниця, Івано-Франківськ, Калуш, Кам’янське, Кам’янець-Подільський, Коростишев, Малин, Нетішин, Нікополь, Обухов, Полтава, Прилуки, Сміла, Трускавець, Умань, Хмельницький, Черкаси, Ірпінь, Київ, Кривий Ріг та Кропивницький;
  • задіяні товарні ринки є досить висококонкурентними, де учасники концентрації зазнають значної конкуренції з боку інших учасників ринків.


Також за повідомленням конкурентного відомства, під час розгляду заяви учасники концентрації відмовилися від набуття контролю над активами групи «Фуршет» у населених пунктах, де частки учасників концентрації були значними, а концентрація могла б призвести до обмеження конкуренції, а саме у містах: Васильків, Біла Церква, Баришівка, Житомир, Львів та Фастів.


Проте, АМКУ при розгляді заяви не проводив власне дослідження. Відомство вирішило, що це не варто більш детальної уваги і фактично керувалося наданою заявниками інформацією, не перевіряючи її достовірність та повноту. Це означає, що в містах, де присутні супермаркети «Фуршет» і «Сільпо», не проводилося опитування основних конкурентів, постачальників, споживачів та галузевих експертів. Не досліджувалися останні тенденції на ринку. Не аналізувалися зміни цінової політики, умов взаємовідносин з постачальниками та наявність антиконкурентних практик. Крім цього, на сайті відомства відсутні згадки про проведення в останні роки будь-якого дослідження цих ринків або розгляд справ.


Врахуємо, що АМКУ дозволив це придбання після того як нещодавно дозволив інше злиття на цьому ринку – ТОВ «Новус-Україна» (група Novus) півроку тому придбало ПІІ «Білла-Україна». На сьогодні мережа супермаркетів Novus динамічно розвивається як шляхом поглинання конкурентів (придбання 35 супермаркетів Billa) так і шляхом пошуку об’єктів нерухомості чи нових земельних ділянок для будівництва супермаркетів (у 2020 році відкрито 7 нових супермаркетів).


Якщо говорити про ринок в цілому, то у 2020 році лідери ринку представлені так: ТОВ «АТБ-маркет» (1201 магазинів), «Fozzy Group» (612 магазинів), «Volwest Group» (281 магазин – супермаркети «Наш край», «Наш край експрес», «SPAR»), ТОВ «Арітейл» (221 магазин «Коло» формату «біля дому), ТОВ ТПК «Львівхолод» (179 магазинів «Рукавичка» формату «біля дому»).


При цьому найбільші гравці ринків динамічно нарощують кількість своїх магазинів (для прикладу, група АТБ за 2020 рік зросла на 127 магазинів, «Fozzy Group» – 18 нових супермаркетів «Сільпо» та 19 магазинів «Фора» формату «біля дому»).


Така тенденція до концентрації ринків існуючими гравцями створює додаткові бар’єри для входу на них нових учасників. Це підтверджується тим, що останнім часом ми спостерігаємо тільки перерозподіл ринків продуктового рітейлу між існуючими гравцями, а не вихід нових учасників, які б змогли ефективно конкурувати з існуючими.


Через це виникає багато питань, на які АМКУ мав би знайти відповідь, якщо б таки провів дослідження:


  • як розподіл ринку між існуючими гравцями вплине на постачальників товарів;
  • яка доля продуктових ринків та чи є вони повноцінною заміною супермаркетів чи магазинів звичайного формату;
  • чи можуть на тому ж рівні конкурувати онлайн-магазини з продуктовими супермаркетами звичайного формату тощо.


Окрім цього, 10 березня на засідання уряду прем’єр-міністр Д. Шмигаль зазначив, що вони спостерігають суттєве зростання цін на продукти харчування, що призводить до прискорення інфляційних процесів. При цьому, він звернув увагу, що урядом зафіксовані крім об’єктивних причин для підвищення цін, і спроби монопольних змов та маніпуляцій.


Досвід інших країн показує, що висока концентрація на ринку продуктового рітейлу надає великим мережам перевагу та ринкову владу порівняно з меншими.


Так, Федеральна комісія з економічної конкуренції Мексики (COFECE), провівши дослідження, встановила, що на ринку присутні всього три мережі самообслуговування з національною присутністю – Walmart, Sorania, Chedraui, та існують регуляторні бар’єри для виходу на ринок нових учасників. COFECE прийшла до висновку, що висока концентрація сприяє переговорній силі великих торгових мереж щодо менших компаній, що може спричинити їх вихід з ринку та зашкодити їх інноваційній спроможності.


Крім того, мережа супермаркетів, яка має достатню ринкову владу, може шкодити не тільки конкурентам, а й нав’язувати постачальникам несправедливі умови контрактів задля збільшення власної вигоди. Наприклад, чилійський Трибунал захисту вільної конкуренції (TDLC) зараз розглядає позов Асоціації чилійських постачальників продуктів харчування (AGIP), включаючи Coca Cola, Nestle, Unilever та Pepsico, до мережі супермаркетів Walmart Chile, стосовно зловживання монопольним становищем при укладенні з постачальниками контрактів на несправедливих умовах.


Також, ринки продуктового рітейлу схильні до картельних змов. Наприклад Антимонопольний регулятор Польщі розслідує справу проти представництва португальської мережі «Jeronimo Martin» щодо можливої змови з постачальниками продукції, що призводило до штучного завищення цін в супермаркетах.


Припускаємо, що схожі проблеми є і на українських ринках продуктового рітейлу.


Однозначно не є добрим, що ринки соціально важливих товарів – продуктів харчування, поки залишаються для АМКУ «не любимою дитиною». Адже основною причиною останніх зафіксованих АМКУ зловживань на ринках газу, електроенергії, мінеральних добрив тощо, є перш за все ті дозволи, які в минулому надавало відомство на таку монополізацію, та сьогодні, фактично, вирішує створені ним же проблеми. Аби не повторити цей негативний досвід на ринках продуктового рітейлу, Комітет мав приділити їм більше уваги, та не надавати «з легкістю» дозволу без поглибленого вивчення та моделювання наслідків.


А нам споживачам поки залишається лише сподіватись, що поглинання «Сільпо» активів «Фуршету» таки не погіршить якість послуг та не призведе до підвищення цін на продукти. Та вірити у те, що антимонопольна «чуйка» у Комітету вже розвинена настільки, що він спроможний без зайвих зусиль аналізувати минуле, відчувати сьогодення та передбачати майбутнє.


Олена Поканєвич, «Ліга антитрасту»


Джерело статті: “https://nashigroshi.org/2021/03/16/sil-po-furshet-vidsutnist-pytan-vid-amku/”