На будівлі гімназії №49 у Дніпрі 2 травня відкрили меморіальну дошку загиблому старшому лейтенантові, двічі кавалеру ордена Богдана Хмельницького Олександрові Іванченку. Пам’ятний знак встановили на навчальному закладі, який він закінчив.

На церемонію відкриття прийшли рідні й друзі військового, бойові побратими, учні, вчителі, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Старший лейтенант ЗСУ, позивний «Грозний» – Олександр Іванченко з Дніпра – у мирному житті був приватним підприємцем. Пішов на фронт добровольцем: у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну вирішив йти служити. Записався до терборони, потрапив до 128-ої бригади, воював на Донецькому напрямку.

«Олександра я знаю з перших днів у бригаді, спершу – як командира взводу, потім командира роти. Справжній офіцер, патріот, хоробрий, не ховався за спинами підлеглих. У квітні 2022 року вони першими з нашої бригади вийшли на бойові позиції», – сказав на відкритті дошки комбат бригади Олександр Водолазький.

41-річний Олександр Іванченко загинув 27 липня 2022 року в бою між Великою Новосілкою й Рівнополем.

«У нас був такий ритуал: вранці п’ю каву, а він проїздить повз будинок машиною на роботу. «Мамо, помахай мені». І я махала… Я і зараз махаю, коли бачу схожі машини. Мені здається, що він ще живий… Я б могла багато розповідати про сина. Він дуже любив життя, він надихав на життя оточуючих, він сповідував нашу національну ідею, вірив у те, що Україна колись буде вільною, розвинутою країною», – каже мати Лана Іванченко.

«Заростуть окопи травою, розмінуємо ми поля, розбудуємо храми, міста, села, але наші загиблі діти вже ніколи не повернуться. Хіба в снах і на світлинах», – зазначив батько загиблого бійця Володимир Іванченко.

Олександр Іванченко нагороджений двома орденами Богдана Хмельницького – за життя й посмертно. У нього залишилися батьки, дружина і двоє дітей.

Дошку бійцеві відкрили коштом його родини. Меморіальний знак освятив священик ПЦУ.

Форум