Прийняття відповідного урядового законопроєкту №10177 у першому читанні підтримали 266 нардепів, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у Telegram.

Згідно із пояснювальною запискою, метою законопроєкту "є розширення можливостей здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм".

Водночас законопроєкт передбачає скасування заочної та вечірньої форми вищої освіти.

"Останній прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра та магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти проводиться в 2023 році", – йдеться у тексті документа.

Головне експертне управління Верховної Ради з цього приводу зауважує, що це може порушувати права громадян на здобуття вищої освіти.

"Вечірня та заочна форми дозволяють здобуття вищої освіти, зберігаючи можливість працювати, виконувати завдання в зручний для здобувачів вищої освіти час, що є особливо актуальним для осіб, які через специфіку професійної діяльності або сімейні обставини не мають можливості здобути відповідний ступінь і кваліфікацію в іншій формі, наприклад, дистанційній. При цьому, такі форми навчання, як правило, мають нижчу вартість навчання, а тому є більш доступними", – вказують експерти Верховної Ради.

Водночас у пресслужбі Міністерства освіти та науки повідомили, пункт законопроєкту про скасування заочної та вечірньої освіти в процесі його підготовки до другого читання можуть змінити.

"Стосовно пункту про трансформацію заочної та вечірньої форм у дистанційну ухвалили рішення залишити цей пункт на доопрацювання до другого читання. Нині зберігатимуться попередні умови, а набір на освітні програми заочної форми не припинятиметься. Надалі Міністерство освіти і науки України спільно з депутатами сформують поправки, що дозволять трансформувати застарілу заочну форму здобуття вищої освіти в таку, яка відповідає вимогам якості і в якій використовуються сучасні технології", – йдеться у повідомленні міністерства.

У МОН також додали, що ухвалений у першому читанні законопроєкт дозволить студентам індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм. Він передбачає запровадження моделі "вступу на галузь" із можливістю обрати конкретну спеціальність або й надалі навчатися на міждисциплінарній програмі.

Крім того, завдяки його ухваленню терміни навчання також стануть гнучкішими: студенти зможуть, наприклад, завершити чотирирічну бакалаврську програму за три роки або поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів за 6-8 років.

Законопроєкт також уможливлює визнання результатів навчання, здобутих у формальній, неформальній та інформальній освіті, під час програм академічної мобільності. Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном.

Крім того, заклади вищої освіти матимуть більшу автономію – вони зможуть формувати власні інструменти досягнення встановлених стандартом компетентностей на нерегульованих спеціальностях. Натомість для регульованих спеціальностей (наприклад, право, медицина, правоохоронна діяльність тощо) детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання і навіть назви відповідних освітніх програм.

Як повідомлялося, раніше з ініціативою скасувати заочну та вечірню форми отримання вищої освіти виступив міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Водночас він пообіцяв внести до Верховної Ради законопроєкт, який передбачатиме дистанційну форму навчання, а також низку інших змін.

Автор: Михайло Орлюк