Сльози та істерики — це шлях, яким діти виражають свій страх. Причиною страху нерідко є невідомість. Малюк може почати плакати, ще не зайшовши у кабінет, згадавши не біль, а неприємне відчуття: «Я не знаю, що буде далі».

Тому важливо підготувати дитину до візиту. Доступно розкажіть про кожен етап — від реєстратури до огляду. Спільно вигадайте цікавий спосіб відзначити похід до лікаря чи лікарки. Якщо дитина знатиме, що на неї чекає, та як все відбуватиметься, вона почуватиметься більш впевнено.

Брехня не працює. Наприклад, якщо ви скажете, що укол не болючий, а дитина відчує біль, то наступного разу може не повірити, що огляд вуха — це не боляче.

Плакати — нормально. Важливо зрозуміти почуття дитини й намагатися допомогти, а не забороняти їй виражати емоції. Замість того, щоб сварити, спробуйте підтримати малечу: «Здається, тобі сумно? Давай обійму!» Навчайте дитину називати свої почуття — це допоможе їй заспокоїтися, а вам — розв’язати проблему.

Не залякуйте. Погрози, що прийде «злий дядя лікар і зробить укол в попу» спонукають дитину боятись лікарень, а не слухатись батьків.

Обов’язково похваліть за сміливість та терплячість після візиту. Спитайте, що сподобалося, а що — ні. Якщо дитина маленька, все одно обговоріть похід до лікаря чи лікарки вголос. Навіть якщо здається, що малюк не розуміє, ви привчаєте себе розмовляти з дитиною.

Візит до клініки може бути стресом і для вас. Не забувайте про своє самопочуття. Вчіться сприймати емоції та переживати їх. Пам’ятайте, що діти ростуть, а їхнє ставлення до різних речей швидко змінюється. Позитивний досвід від минулих відвідувань лікарні допоможе подолати страх.

Ще більше цікавинок від громадської спілки «Твій сімейний лікар» ви знайдете у вайбері, фейсбуці та ютубі.