Програмно-цільовий підхід при фінансуванні армії

Із початком повномасштабної фази російсько-української війни в бюджетах деяких громад зʼявилися «надприбутки» від сплати податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення та винагород військовослужбовців. Цьому сприяло одразу декілька факторів. По-перше, з обʼєктивних причин зросла кількість військовослужбовців. По-друге, з початком вторгнення на 30% збільшено їхню зарплату. По-третє, у військових зʼявилися “бойові” – від 30 до 100 тисяч гривень в залежності від місця виконання обовʼязків.

Влітку цього року активізувалася дискусія щодо необхідності спрямувати ці кошти до державного бюджету для більш ефективного озброєння української армії. Аргументи проти цього рішення зі сторони органів місцевого самоврядування були різні. Зокрема, громади казали про те, що це створює прецедент зі “згортування” децентралізації, а також заявляли про наміри ці кошти витрачати на підрозділи, зареєстровані на території громади (детальніше про це можна прочитати в нашому попередньому дослідженні).

На початку листопада Верховна Рада України прийняла Закон №10037 щодо переспрямування податку з доходів військових із місцевих бюджетів до державного, задля закупівлі за ці кошти дронів, озброєння та екіпірування. 17 листопада президент підписав цей Закон. Чи призведе це до більш ефективного використання ресурсів на потреби армії та чи допомагатимуть ЗСУ органи місцевого споврядування після зникнення цієї статті доходів – стане зрозуміло наступного року. А як громади сприяли Силам оборони у 2023-му, можна дізнатись, завдяки аналізу їхніх кошторисів та закупівель.

В контексті створення системного підходу до допомоги армії варто відзначити громади, які ухвалили місцеві програми, націлені на підвищенні обороноздатності українського війська. На території Харківської області таких громад, згідно з відкритими даними, 22 з 56-ти (Барвінківська, Близнюківська, Богодухівська, Валківська, Височанська, Зміївська, Золочівська, Кегичівська, Красноградська, Краснокутська, Купʼянська, Лозівська, Люботинська, Наталинська, Олексіївська, Первомайська, Південноміська, Пісочинська, Сахновщинська, Солоницівська, Старовірівська та Харківська).

Джерело: розрахунки на підґрунті даних з сайтів територіальних громад

Більшість із перелічених громад, а саме 17 з 22-х (Барвінківська, Богодухівська, Валківська, Височанська, Зміївська, Краснокутська, Купʼянська, Люботинська, Наталинська, Олексіївська, Первомайська, Південноміська, Пісочинська, Сахновщинська, Солоницівська, Старовірівська та Харківська), у своїх бюджетах не вказують конкретних бенефіціарів цих коштів та обʼєктів, на закупівлю яких ці кошти виділяються. Переважно, в кошторисах вказують формулювання: «на заходи та роботи з територіальної оборони (зокрема, матеріально-технічне забезпечення підрозділів територіальної оборони): придбання матеріально-технічних засобів, конструкцій, обладнання, допоміжних засобів та іншої продукції (товарів)». Натомість щодо 5-ти інших громад є більш розгорнуати інформація.

Так, у Близнюківської селищної громади функціонує програма підтримки ЗСУ, ТрО та добровольчих формувань на 2023 рік. На її реалізацію виділено 2,5 млн.₴ З них 600 тис.₴ перераховано у вигляді субвенції з місцевого бюджету до державного, на фінансування двох військових частин. Також 1,9 млн. закладено на самостійні витрати, а ще 100 тис.₴ спрямовано до районного бюджету на реалізацію районної програми з підтримки територіальної оборони.

Найбільші видатки на оборону за відсотком від загальних витрат спрямовує Золочівська селищна громада. На реалізацію двох програм з підвищення рівня обороноздатності країни (комплексна програма по захисту територіальної цілісності та програма територіальної оборони громади) виділено більше 19 млн.₴ Втім, більшу частину цих коштів (9,8 млн.₴) спрямовано на один комплексний напрям — відновлення інфраструктури військових містечок, службового і житлового фондів підрозділів охорони кордону, які постраждали в результаті збройної агресії рф, та закупівлі інтерактивних мішеней і пейнтбольних маркерів.

На програму територіальної оборони Кегичівської громади у 2023 році виділили 5,3 млн.₴ По 2 млн. отримали бюджети Красноградського району та Харківської області. Зокрема, по 100 тис.₴ передбачено на забезпечення підрозділів ЗСУ та ТрО паливно-мастильними матеріалами та на розгортання базових таборів для тимчасового розміщення військових частин та/або підрозділів на території Красноградського району. Ще 1,3 млн., згідно кошторису, було витрачено на закупівлю пікапу JAC T8.

Красноградська міська громада має програму територіальної оборони та підтримки ЗСУ на 2022-2023 роки. У поточному році на її реалізацію закладено один із найбільших для громад Харківщини відсотків від загальних витрат – 4,16% (майже 24,5 млн.₴). З них 2,2 млн.₴ у вигляді субвенцій передано районному бюджету, а 7 млн. – обласному. Ще майже 15,3 млн.₴ перераховано до державного бюджету на допомогу військовим частинам, зареєстрованим на території громади. За ці кошти було придбано квадрокоптери, генератори, зарядні станції, фотоапарат, оргтехніку, безпілотники, а також системи відеоспостереження та утеплено фасад господарського корпусу.

Друга за кількістю населення та обсягом місцевого бюджету громада регіону – Лозівська – теж має програму підтримки територіальної оборони та інших військових підрозділів ЗСУ, розташованих на території громади. Дія програми розрахована на 2023-2025 роки. Цьогоріч на неї виділено 11,4 млн., з них: 1 млн.₴ перераховано до районного бюджету, 5 млн. – до обласного та 5,4 млн. – до державного, на фінансування чотирьох військових частин.

Окремої уваги заслуговує Харківська міська громада. 20 листопада у ЗМІ зʼявився матеріал, в якому стверджувалося, що міська рада Харкова ані копійки не витрачає на фінансування територіальної оборони. В той же день мер Харкова Ігор Терехов виступив із заявою, що місто фінансує ЗСУ і у 2023 році витратило на допомогу армії понад 474 млн.₴ за різними статтями видатків, а комунальні підприємства міста теж надають їй безоплатну допомогу. Під час аналізу кошторису міської ради згадку про Збройні Сили та/або територіальну оборону вдалося знайти виключно в “Комплексній програмі розвитку цивільного захисту, підвищення рівня публічної безпеки та сприяння організації територіальної оборони в місті Харкові на 2018-2025 роки”. На її фінансування цьогоріч виділили 220 млн.₴ Інформацію про інші 254 млн.₴, які, за словами міського голови, пішли на допомогу армії, Харківська міська рада так й не надала.

Несистемна підтримка та закупівлі для армії

Під несистемною підтримкою ми розуміємо виділення коштів на потреби Сил оборони, але відсутність місцевих програм територіальної оборони або інших, спрямованих на підтримку українського війська. Таких громад у Харківській області 5 з 56-ти (Безлюдівська, Зачепилівська, Малоданилівська, Мерефʼянська та Старосалтівська). 4 громади містять інформацію про виділення коштів на підтримку Сил оборони у власних кошторисах. Ще одна (Малоданилівська) прийняла окреме рішення про виділення коштів на підтримку територіальної оборони з бюджету громади.

Джерело: розрахунки на підґрунті даних з сайтів територіальних громад

4 з цих 5-ти громад (Безлюдівська, Малоданилівська, Мерефʼянська та Старослатівська) фінансують сили територіальної оборони шляхом субвенцій до обласного бюджету у розмірі 4,6 млн.₴ Ще 5 млн.₴ Безлюдівська селищна рада спрямувала до державного бюджету на допомогу військовій частині, розташованій на території громади, а Мерефʼянська міська та Зачепилівська селищна ради заклали 500 тис. та 100 тис.₴ відповідно на оборонні витрати напряму з місцевого бюджету.

Допомогу ще 5-ти громад (Біляївської, Великобурлуцької, Дергачівської, Кіндрашівської, та Нововодолазької) є можливість відстежити завдяки аналізу закупівель в електронній системі Prozorro. Оскільки в кошторисі Біляївської громади відсутні витрати на Сили оборони, а на сайтах Великобурлуцької, Дергачівської, Кіндрашівської та Нововодолазької громад відсутні актуальні бюджети — це єдина публічна інформація про їхню участь в екіпіруванні війська. Також на Prozorro можна знайти закупівлі і 6-ти громад з тих, що були розглянуті раніше (Височанська, Краснокутська, Купʼянська, Олексіївська Пісочинська та Старовірівська).

Джерело: розрахунки на підґрунті даних з сайту Prozorro

Варто зазначити, що при аналізі закупівель ми враховували виключно такі, що відбулися, та предметом яких були товари військового призначення, або згадка про які була у ЗМІ в контексті допомоги ЗСУ. Саме тому ми не включили до розрахунків б/в автомобілі, закуплені Краснокутською громадою, але врахували пікапи від Дергачівської громади. Крім цього, Пісочинська селищна громада провела дві схожих закупівлі квадрокоптерів, але в одній було зазначено “в рамках програми допомоги ЗСУ”, а в іншій – ні, тому друга залишилась поза нашими підрахунками.

Загалом громади Харківської області витратили 50,4 млн.₴ на закупівлю екіпірування та автомобілів для Сил оборони. Найбільше (30 млн.₴, що пішли на закупівлю 20 пікапів) витратила Дергачівська громада, яка при цьому отримала 380 млн.₴ “військового ПДФО” (більше лише у Харківської міської громади). Найпопулярнішим предметом закупівель були квадрокоптери DJI Mavic 3/3T (відрізняються наявністю тепловізора у версії з буквою “Т”), що пояснюється як їх постійною необхідністю на фронті, так і легкістю обгрунтування цієї закупівлі перед громадськістю.

У кошторисах 6-ти громад (Балаклійської, Борівської, Вільхуватської, Донецької, Малинівської та Савинської) відсутні видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та відрахування до районного/обласного/державного бюджетів на допомогу Силам оборони. Хоча ці витрати і можуть бути закладені до інших статей видатків, жодної інформації про це на офіційних сайтах громад не оприлюднили.

Ще 13 громад (Вільхівська, Ізюмська, Коломацька, Куньєвська, Липецька, Новопокровська, Оскільська, Печенізька, Роганська, Слобожанська, Циркунівська, Чкаловська та Чугуївська) досі не виклали на своїх сайтах додатків до цьогорічного бюджету, які б показували підтримку Сил оборони. Інформація про закупівлі ними військового екіпірування на Prozorro – теж відсутня. Звісно, відповідно до пункту 3.8 розділу Закону України “Про публічні закупівлі”, обовʼязковою є лише звітність за договорами, сума яких дорівнює або перевищує 50 тис.₴ Проте, навіть якщо вартість контрактів була меншою, мешканці цих громад мають отримувати інформацію про те, куди пішли їхні податки, та як їхня громада сприяє обороноздатності країни.

Місцева влада ще 5-ти громад (Вовчанської, Дворічанської, Курилівської, Петропавлівської та Шевченківської) не забезпечує роботу своїх сайтів, через що до них немає доступу, дані про закупівлі ними будь-якого спорядження для військових на порталі Prozorro — відсутні.

Висновки

Аналіз бюджетних видатків і закупівель показує, що принаймні 32 з 56-ти громад Харківської області протягом 2023 року виділяли гроші з місцевого бюджету на підтримку Сил оборони. Зокрема, 22 громади мають місцеві цільові програми, повʼязані із обороною або забезпеченням українського війська. 5 громад здійснюють підтримку армії без ухвалення місцевих програм, вони вказують у додатку з трансфертами, на що ці кошти перераховують, або виділяють їх на здійснення самостійних закупівель та робіт. Ще 5 громад проводять такі закупівлі за допомогою сервісу Prozorro.

Загалом, на потреби різних підрозділів українського війська у 2023 році ці 32 громади регіону витратили 422,1 млн.₴ З них 275,2 млн. перераховано до державного бюджету в якості субвенцій (у більшості випадків у кошторисах вказані конкретні військові частини, на які ці кошти спрямовані), 48,1 млн.₴ від громад отримав обласний бюджет, 7,5 млн.₴ — районні бюджети (найбільше Красноградський – 6,2 млн.), а 91,3 млн.₴ громади виділили для фінансування військових потреб напряму з місцевого бюджету.

Без врахування міста Харкова, витрати громад області на територіальну оборону та інші підрозділи війська дорівнюють 203 млн.₴ За той же час загальна сума “військового ПДФО”, отримана їхніми бюджетами, складає близько 847 млн.₴ З тих 27-ми громад, які оприлюднили кошториси та додатки до них, лише в 12-ти (Біляївській, Близнюківській, Височанській, Кегичівській, Краснокутській, Люботинській, Наталинській, Олексіївській, Південноміській, Пісочинській, Старовірівській та Старосалтівській), витрати бюджету на підтримку військових — більші за отримані в 2023 році надходження “військового ПДФО” або дорівнюють їм.

Низький рівень такої допомоги відстежується й у її співставленні з розміром витратної частини кошторисів громад: 19 громад виділяють на неї менше 2% свого бюджету, 12 з них — менше 1%.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».