Читать на русском

Нацбанк вимагає у банків звіт щодо карткових переказів українців, — ЗМІ

Національний банк України 11 квітня вимагав в українських банків інформацію щодо аномальних платежів, у тому числі і фізосіб. Запит міститься у внутрішньому листі НБУ №24-0006/28104, який опинився у розпорядженні ЗМІ.

У цьому документі регулятор навів кілька прикладів з описом платежів, які вважає аномальними:

1. Коли власник однієї картки перераховує гроші на багато інших карток.

2. Коли власник однієї картки отримує на свій рахунок гроші з багатьох інших карток.

Обидва випадки описані у всіх конфігураціях: коли всі карти випущені в одному банку (проходять усередині одного банку) і коли перерахування відбуваються між картами різних банків. Наприклад, із Приватбанку на monobank або Сенс Банк, А – Банк та ін.

Це можуть бути прості перерахування між картами людей, p2p переклади.

Також НБУ запросив у банків інформацію (за кількістю та сумами переказів) щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними — без конкретного опису, і банки можуть мати свої власні визначення/ознаки цієї аномальності.

Загалом лист Нацбанку присвячений питанню супроводу, відстеження фінансистами клієнтських платежів. Ще 16 січня 2024 року регулятор вимагає від банків ретельніше аналізувати грошові перерахування між картковими рахунками, виділяти з них аномальні, відстежувати та блокувати. Це все подано у форматі рекомендацій і підпадало не лише платіжний, а й під фінансовий моніторинг. Але з тону сьогоднішнього документа зрозуміло, що банкіри не дуже активно виконували раду Нацбанку, а може взагалі на неї не відгукнулися.

Тому у вищезгаданому листі НБУ №24-0006/28104 регулятор вимагав від фінустанов відповіді на його запитання:

По-перше, чи почали банки впроваджувати рекомендації щодо відстеження та аналізу грошових перерахувань за картками клієнтів.

По-друге, чи впровадили фінансисти правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати та зупиняти платежі для заборонених видів господарських послуг. А саме, щодо незаконної організації азартних ігор (гемблінг), виведення грошей, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

По-третє, чи є у банків власні методики виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в інтернеті — у тому числі на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на сайтах продажу підакцизних товарів у соцмережах/месенджерах, на сторінках псевдо платіжних сервісів — наприклад , Geopay Settlepay.

Як і раніше, при виявленні всього аномального та підозрілого банки зобов’язані зупиняти платежі, а якщо клієнт не дасть адекватного пояснення згодом, то навіть блокувати рахунок і закривати його у примусовому порядку.

Людям же банкіри неофіційно дають переважно одну пораду – мати більше рахунків у різних банках.

«Проблема в тому, що Нацбанк користується загальними формулюваннями на кшталт «безліч відправлених платежів» або «безліч отриманих платежів», які вважаються аномалією. Але не вказує, «безліч» — це скільки саме? Хоче, щоб кожен банк це робив для себе і не повідомляв клієнтів, щоб ті не змогли підлаштуватися та обходити заборони. Так спеціально все будується. В одному банку «багато» вважається до 10 розкидок грошей на сторонні карти, а в іншому — вже 20. Може згодом НБУ дасть свій критерій, але поки що його немає. Поки що можна порадити рідше проводити перекидання грошей між одними й тими самими рахунками. Для чого потрібно мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні користуєшся карткою одного банку, завтра – другого, третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тож можна не звертати на себе увагу», — порадили нам в одному з великих банків.