«Проблеміста», реж. Хуліо Торрес — фільм-відкриття

«Проблеміста» розповідає про дизайнера іграшок із Сальвадору Алехандро, робоча віза якого от-от закінчиться. Єдиним порятунком стає асистентська праця в підпорядкуванні химерної вигнанки світу мистецтва, яку зіграла неповторна Тільда Свінтон.

Для Хуліо Торреса це режисерський дебют, але далеко не перший досвід у кіно. Він багато років працював сценаристом на популярному Saturday Night Live, що незмінно постачає зірок комедії, та озвучував анімаційних персонажів у «Німоні», «Закусочній Боба» тощо. Тож навіть не дивно, що його першим фільмом зацікавилася компанія А24, яка намагається долучитися до всіх перспективних інді-стрічок.

«Світло Світло Світло», реж. Інарі Ніемі

Стрічка про те, як чорнобильський вибух руйнує повсякденне життя маленького села на заході Фінляндії. Того літа 1986-го в місцину прибуває Мімі, яка перевертає життя 15-річної Марії. Мине 20 років, а спогади про те літо продовжать турбувати дівчину.

На тлі ймовірної загрози російського нападу фінське кіно все більше занурюється в дослідження минулого сусідства із СРСР, на яке накладаються особисті драми. Ніемі, вочевидь, підхоплює цей тренд, але знаходить для нього ніжний вимір ранньої закоханості.

«Перехід», реж. Леван Акін

Кадр з фільму «Перехід»

Шведсько-грузинський режисер Леван Акін вже знайомий українській аудиторії. Його фільм «А потім ми танцювали» став переможцем 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, а також представляв Швецію на «Оскарі».

Нова робота автора розповідає про вчительку-пенсіонерку, яка шукає зниклу небогу. Невдовзі вона дізнається, що та, можливо, живе у Стамбулі, але знайти когось у цьому великому та прекрасному місті майже неможливо. Не полишаючи пошуків, жінка крок за кроком наближається до таємниці зниклої родички.

«Перехід» отримав другий приз у секції «Панорама» (ігрове кіно) на 74-му Берлінале. Це приз, який вручають за результатами глядацького голосування.

«Домогосподарство для початківців», реж. Ґоран Столевські

Кадр з фільму «Домогосподарство для початківців»

Ґоран Столевські — македонсько-австралійський режисер, який поєднує у творчості різні культури, погляди на світ і жанри. Не так давно він вписав своє ім’я в канон сучасного горору стрічкою «Ти не будеш сама» (You Won’t Be Alone), схожу на суміш екзистенційних картин Терренса Маліка, постгорорів Роберта Еґґерса й української містики з 1990-х «Голос трави».

«Домогосподарство для початківців» виглядає як радикальна зміна напрямку творчості режисера — це тепле кіно про спільноту та взаємопідтримку. У центрі сюжету — Діта, яка ніколи не хотіла бути матір’ю, але тепер виховує двох доньок своєї дівчини. Попри постійні сварки, вони не полишають надії та докладають максимум зусиль, аби залишатися разом.

«Гість», реж. Брюс ЛяБрюс

«Гість» — це фільм-парафраз класичної картини П’єра Паоло Пазоліні «Теорема» з програми 74-го Берлінале. За сюжетом, на берег Темзи викидає голого біженця. Загадковий чоловік знайомиться з буржуазною родиною, а невдовзі спокушає кожного її члена.

Провокаційний опис сюжету насправді не такий вже й провокаційний, якщо знати, хто такий Брюс ЛяБрюс. Цей радикальний квір-режисер прославився чорною іронією; знімав порноакторів і часто робив дві версії картин: одну подавав на престижні фестивалі, а інша рушала в колекцію порноресурсів. Експериментальний підхід ЛяБрюса знайшов поціновувачів, серед яких опинився і квебекський режисер Дені Коте, який покликав колегу зіграти прем’єр-міністра Канади у фільмі.

«Ми всі — незнайомці», реж. Ендрю Гейґ

Драма про привидів Ендрю Гейґа стала одним з головних синефільських хітів 2023 року. Стрічку любили й ненавиділи, але про неї постійно говорили на тлі численних номінацій на головних кінопреміях.

Фільм розповідає про Адама, якому випадає нагода познайомитись із таємничим сусідом Гаррі. Між ними завʼязуються стосунки, й Адам розуміє, що його тягне повернутися до будинку дитинства. Там ніби й досі живуть його батьки, хоча насправді з моменту їхньої смерті минуло 30 років.

«Ми всі — незнайомці», окрім талановитої режисури й гарного сценарію, пропонує також один з кращих акторських дуетів сучасності. Ендрю Скотт, відомий театральними роботами, у Великій Британії тепер входить у перший ешелон виконавців (нещодавній серіал «Ріплі» лише закріпив цю позицію), а Пол Мескал уже наступає на п’яти Кілліану Мерфі як другий ірландський актор, що може отримати «Оскар».

«Королева моїх мрій», реж. Фавзія Мірза

Це історія пакистанки Азри, яка живе в Торонто, а мріями й спогадами переноситься в Боллівуд. Натомість її матір-мусульманка дотримується консервативних поглядів: її дитинство в Карачі минало в зовсім інші часи. Попри різність, їхні історії переплетуться.

Фавзія Мірза вже не вперше досліджує перетини квіру й національної ідентичностей. Раніше вона виступила співсценаристкою ромкому Signature Move («Рішучий крок»), де легко та з гумором велася розмова про складні матерії. Цей самий підхід перенесли й на «Королеву моїх мрій», що торує шлях глядацькими фестивалями.

«Засуджені», реж. Лола Аріас

Неочікуваний документальний мюзикл, сценою якого стає реальна в’язниця в Буенос-Айресі. Тут переплітаються історії трансперсон і цисгендерних чоловіків і жінок, які кожен по-своєму намагаються відтворити звичні рутини життя в умовах позбавлення волі.

Фільм Лоли Аріас асоціативно поєднується з українською копродукцією «Цензорка», де теж перемішалися документальні історії та ігрові сцени. Ув’язнені ніби втягуються у гру, результатом якої стає не лише розказана правда про скоєне ними, а й помітна доза дестигматизації, що впливає на глядачів і глядачок.

«Водна небезпека», реж. Алешандер Давід

Кадр з фільму «Водна небезпека»

Картина з підліткової та сімейної програми «Квірчик», яка доступно говорить на ЛГБТКІА-тематику. «Водна небезпека» присвячена самопізнанню дитини й першим непевним крокам за межами батьківського контролю.

Алешандер Давід розповідає про тілесне на відчуттях. Він вкладає у фільм переосмислені тропи провідних португальських режисерів, з якими вже встиг попрацювати як актор.

«Лялі їдуть далі», реж. Ітан Коен, фільм-закриття

Сольна робота Ітана Коена («Старим тут не місце», «Великий Лебовські») зберігає всі елементи стрічок, що зробили дует братів Коенів відомим. Тут є кримінальна складова, неочікувані твісти й не надто розумні зловмисники.

За сюжетом, Джеймі (Марґарет Кволлі) шкодує про розрив зі своєю дівчиною, а Меріан (Джеральдін Вісванатан) просто потрібно розслабитися. Щоб розвіятися, вони вирушають у поїздку до Таллагассі, де випадково перетинаються з бандою злочинців-невдах.

Бонус-трек — український короткий метр

Останніми роками українське квір-кіно найкраще показує себе в короткій формі. Тут є місце шаленим експериментам і серйозним розмовам про актуальні речі. У селекцію цьогорічної короткометражної програми увійшли картина про транскосмічний рейс до іншої галактики «Апокаліпсис учора», евакуаційна драма «Повернення», док про активістів й активісток ЛГБТКІА-спільноти «Лінії», експериментальна розмова про природу сексуальності й стосунки режисерки «Ми ніколи не зустрічались», реконструкція показу маргінального треш-дизайнера з Луганська «З любов’ю, Коптєв» і документальна анімація про спротив Росії «Крим».

«Я і Фелікс»: щасливі нещасливі 1990-ті